Форум 2017 року присвячений темі середовища культурних та креативних індустрій, яке вони творять і в якому вони розвиваються. Важливими елементами цього середовища є, зокрема, міські політики, різні освітні моделі та медіа як продукти та інструменти індустрій. Упродовж трьох днів відбувалися публічні виступи експертів Програми «Культура та Креативність» ЄС-Східного партнерства, а також дискусійні панелі за участю знаних в Україні фахівців-практиків, презентації проектів у сфері культурних політик, «альтернативної» освіти та «культурних медіа».
Кожен день Форуму був присвячений одній із тем:
День 1. Місто як середовище культурних та креативних індустрій
Поєднуючи у складні взаємозв’язки культуру, суспільство й економіку, культурні індустрії відіграють все більшу роль в міській політиці як засіб сталого розвитку і забезпечення конкурентної переваги над іншими містами і регіонами, а місто при цьому залишається постійним середовищем для нових ідей. На Форумі ми обговорюватимемо як створити сприятливі передумови для розвитку культурних та креативних індустрій? Які критерії дають можливість визначити позитивний і негативний вплив “індустріалізації” на культурний, соціальний та економічний розвиток міст?
Презентація матеріалів І Львівського форуму креативних індустрій
Лекція “Як розвивати сприятливе середовище для креативних індустрій”
Як створити сприятливі передумови для розвитку культурних та креативних індустрій? Що потрібно, щоб креативне підприємництво ставало конкурентноспроможним? Що таке “ефект переливання” (spillover effect)? На прикладі кейсів з країн Східного партнерства та кращих практик з країн Європи разом зі слухачами шукали відповіді на ці питання та намітили рамку для розвитку культурних та креативних індустрій в Україні та посилення їхнього впливу на локальний, регіональний та національний розвиток та економіку в цілому.
Лектор Наталя Шостак – координаторка Програми Culture & Creativity в Україні. До цього вона керувала сектором департаменту освіти в Національному художньому музеї України та працювала фахівцем з питань освіти в центрі сучасного мистецтва PinchukArtCentre. Координує дослідницькі проекти, освітні ініціативи для культурних менеджерів та роботу в малих містах України в рамках Програми.
Дискусія “Міські політики у сфері культури”
Поєднуючи у складні взаємозв’язки культуру, суспільство й економіку, культурні індустрії відіграють все більшу роль в міській політиці як засіб сталого розвитку і забезпечення конкурентної переваги над іншими містами і регіонами. Однак поширення такої тенденції має неоднозначний, комплексний і суперечливий характер. Відтак виникає низка питань. Що включає і виключає зі сфери культури такий підхід у міських політиках? Які наслідки панівної орієнтації на виробництво і споживання культури? Чи бачать сьогодні стейкхолдери цього процесу окрім переваг підводні рифи і ризики? Які критерії дають можливість визначити позитивний і негативний вплив “індустріалізації” на культурний, соціальний та економічний розвиток міст? І, зрештою, які захисні механізми варто закладати у стратегії розвитку культурного виробництва?
Учасники дискусії:
Олеся Островська-Люта – арт-менеджерка та кураторка сучасного мистецтва, директорка “Мистецького арсеналу”. Керувала відділом аналітики pro.mova, а також проектами та програмами благодійного фонду «Розвиток України», де заснувала програму грантів «і³» для українських митців та проект модернізації музеїв «Динамічний музей». Працювала першим заступником міністра культури.
Богдана Брилинська – культурологиня, заступниця голови ГО «Українська асоціація культурологів – Львів». Виконує обов’язки директора управління культури Львівської міської ради, координує програму «Львів – місто літератури ЮНЕСКО» від Львівської міської ради, а також робочу групу «Стратегії розвитку публічних бібліотек Львова до 2021 року», брала участь у роботі над “Стратегією культури Львова до 2025 року”.
Володимир Воробей – засновник та директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks. Фахівець з регіонального розвитку, бізнес-моделювання та розробки бізнес-стратегій. Експерт Програми ЄС та Східного партнерства «Культура і креативність», залучений до підготовки функціонального аналізу Міністерства культури України. Учасник Несторівської групи, член наглядових рад Теплого Міста (Івано-Франківськ) та низки агенцій місцевого економічного розвитку.
Олександра Коваль – громадська діячка, президентка ГО «Форум видавців», організатор Національного книжкового «Форуму видавців у Львові». Авторка численних публікацій в ЗМІ, що стосуються українського книжкового ринку, підтримки та розвитку читання. Лавреатка Премії імені Василя Стуса (2016 року).
Модераторка:
Зоряна Рибчинська – культурологиня, завідувачка кафедри культурології Українського католицького університету, учасниця робочої групи з розробки “Стратегії культури Львова до 2025 року”.
День 2. Неформальна освіта: можливості і виклики
Широке застосування комунікаційних технологій, економічна глобалізація та небачена досі швидкість технологічних змін визначають напрям змін освітнього процесу. Академічна освіта, особливо гуманітарного та соціального напрямку, відчуває тиск зі сторони «альтернативної освіти», яка краще адаптується до викликів сьогодення. У свою чергу, «альтернативні» освітні майданчики виявляють усі якості креативних та культурних індустрій. Чи усвідомлюють вони себе такими? Які стратегії формування лідерів у сфері культури? Наскільки «альтернативна» освіта у сфері культури задовольняє попит у фахівцях? Чи можливо примирити «альтернативну» освіту із класичною й за ким майбутнє, належить з’ясувати у другий день Форуму, присвяченому неформальній освіті.
Лекція “Стратегія розвитку культурних лідерів”
Сектор характеризується двома чіткими ознаками. Перш за все, у ньому працюють здебільшого молоді люди, котрі найчастіше є представниками малого бізнесу. Тому з структурної точки зору слабиною є вимога володіти достатніми діловими навиками і задатками до конкуренції та пошук шляхів постійного зростання. Для стабільності цього сектору та його серйозного сприйняття у бізнес-середовищі, культурні та креативні ініціативи повинні розвивати хороші навички ведення бізнесу. Але один стартапер не має ні можливості, ні грошей, щоб витрачати багато часу на безперервний особистісний розвиток.
Як можна зарадити такій ситуації, слухачі дізнались із огляду онлайн-курсів, доступних на веб-сторінці: www.culturepartnership.eu, MOOCs та довідались про інші доступні та дієві рецепти від Тіма Вільямса.
Тім Вільямс – керівник Програми Culture & Creativity. Експерт з 20-річним досвідом у менеджменті міжнародних культурних проектів в 45 країнах світу, включаючи країни Східного партнерства. Працював редактором Всесвітньої служби Бі-бі-сі, де розробляв документальні, навчальні та розважальні програми для країн пострадянського простору. А також консультував і оцінював великі міжнародні програми для Американського Фонду Євразія (Eurasia Foundation), Британського Департаменту у справах міжнародного розвитку (DFID), Європейського Союзу та Шведського Агентства Міжнародного Розвитку (SIDA).
Дискусія “Освіта як культурна індустрія/Освіта для потреб культурних індустрій”
Сучасна освіта переживає низку викликів (поява та широке застосування комунікаційних технологій, економічна глобалізація та небачена досі швидкість технологічних змін), що змушують її ставати щораз гнучкішою. У відповідь, система освіти намагається наблизити теорію до практики, адаптувати навчальні програми та дистанціювати навчання тощо. Водночас «класичні» університети втрачають монополію на освітні послуги, принаймні, у сфері гуманітарних та соціальних наук. Альтернативні освітні майданчики та мережі виявляють іншу якість освіти, зокрема більшу здатність пристосовуватись до ринкових умов. Інакше кажучи, «альтернативна» освіта виявляє усі якості креативних (культурних) індустрій. Ця нова якість у публічному просторі не проговорена й, можливо, подібне твердження є доволі контроверсійним. Іншим важливими питаннями є те, наскільки «альтернативна» освіта задовольняє попит у фахівцях у сфері культурних індустрій та як подібна освіта співвідноситься із освітою «класичною».
Учасники дискусії:
Софія Опацька – проректорка Українського католицького університету, засновниця Львівської бізнес-школи УКУ, кураторка проекту Global Shapers у Львові, а також член дорадчої ради центру Емаус. Має багаторічний досвід у галузі організаційної поведінки та самоосвітніх організацій, організаційного розвитку і підприємництва.
Василь Косів – доцент кафедри графічного дизайну у Львівській національній академії мистецтв, працював заступником мера Львова з гуманітарних питань. Здобув багаторічний досвід у сфері викладання у вищій школі в Україні та закордоном, а також у сфері менеджменту, європейського урядування і туризму.
Альона Каравай – співголова Наглядової ради ГО “Інша Освіта”, керівниця проекту “Діалог заради змін” в німецькій спілці MitOst, співзасновниця простору для холістичного навчання “Хата-Майстерня”, соціальна інвесторка в Urban Space 500 в Києві. Вивчає організаційний розвиток в Технічному університеті Кайзерслаутерну в Німеччині. Має 10-річний досвід фасилітації, тренерства та заснування програм та проектів у сфері неформальної освіти. Співавторка низки публікацій та посібників з неформальної освіти.
Галина Григоренко – магістр економічної теорії в спільній програмі НаУКМА та (EERC), магістр культурології МДУ. Директорка освітніх програм “Культурного проекту”, співзасновниця та президентка ГО “Open Opera Ukraine”.
Модераторка:
Ірина Старовойт – доцентка кафедри культурології, а також керівниця проектів Центру навчальних та інноваційних технологій Українського католицького університету
Брендинг: пошук нових можливостей
День 3. Медіа як інструмент і продукт культурних індустрій
Разом із експертами Програми «Культура та креативність» ЄС-Східного Партнерства й фахівцями медіасфери знаходити візії розвитку «культурних медіа» в Україні, розбирали успішні й невдалі промоційні кампанії культурних проектів, з’ясовували, який вплив культурних медіа на розвиток креативних індустрій, як змінюються ролі культурних медіа в культуротворчому процесі та чи усвідомлюють себе медіа продуктом культурних індустрій?
Лекція “Як культурні і соціальні проекти можуть успішно застосовувати промоційні кампанії”
Досить складно займатися промоцією культурних чи соціальних проектів у політизованому медіапросторі. Протягом зустрічі ми дізнались як комунікувати з різними цільовими групами, зокрема журналістами, і які саме види комунікації є найефективнішими. Комунікаційна стратегія, котра опирається на логіку та факти, є запорукою успішної промоції будь-якого проекту. Під час лекції ми також довідались про успішні приклади промоцій них кампаній в Україні та закордоном.
Анастасія Нуржинська – фахівчиня з комунікацій, експертка з комунікацій та зв’язків з громадськістю. Має понад 15-річний досвід роботи з урядовими, громадськими та міжнародними організаціями. Спеціалізується на проведенні масштабних інформаційних кампаній, які сприяють розвитку культурних і креативних індустрій, реалізації реформ, вирішенню конфліктів, залученню інвестицій і соціальних змін. Має досвід роботи в країнах Європи, Азії і Африки.
Дискусія “Ніша культурних медій в екосистемі креативних індустрій України. Нові ролі та візії”
Культурні медії в Україні є водночас інструментом промоції дискурсу про культурні індустрії та продуктом самих індустрій. Ці ролі зовсім не заперечують одна одну, а радше взаємно каталізують обидва процеси: чим популярнішими та зрозумілішими є поняття «креативна і культурна індустрія» та їхні принципи функціонування, тим більше людей готові інвестувати в медії, як культурну індустрію. Ця ситуація провокує розглянути низку питань. Як медії впливають на розвиток (дискурсу) креативних індустрій? Які перешкоди стоять на шляху формування довгострокової візії розвитку культурних медій? Як змінюються їхні ролі в культуротворчому процесі України?
Учасники дискусії:
Віра Балдинюк – головна редакторка онлайн-видання KORYDOR, журналістка, критикиня. Упорядниця й редакторка книжок «Як писати про культуру?» та «Культура. Завтра» (2015). Авторка розділу про літературний контекст 1960-х в дослідженні «Искусство украинских шестидесятников» (2015). Розробляє освітні програми в Центрі сучасного мистецтва, читає лекції про сучасну культуру та критику. Має понад десять років досвіду роботи в ЗМІ як журналістка, редакторка, колумністка. Очолювала розділ культури в журналі «Новинар», писала для видань lb.ua, «Українська правда. Культура», Harper’s Bazaar, вела рубрику «Укрсучліт з Вірою Балдинюк» в журналі «ШО».
Андрій Чемес – співзасновник та ведучий першого україномовного мандрівного онлайн-радіо Radio Skovoroda, шоумен, працював ведучим на радіо “FM Галичина” та “Радіо Вголос”. Зараз навчається на Програмі з інновацій та підприємництва LvBS.
Тарас Прокопишин – співзасновник і керівник онлайн-журналу The Ukrainians. Працював аналітиком у компанії pro.mova, засновник Вуличного університету у Львові, працював радником міського голови та був Студентським мером Львова. Зараз навчається на Програмі з інновацій та підприємництва LvBS та PhD-програмі з соціології у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Модераторка:
Євгенія Нестерович – культурна критикиня, журналістка, співредакторка сторінки «Штука» в інтернет-виданні Zbruc.eu, програмна директорка Мистецької ради «Діалог». Публікувалася у виданнях: «Zbruc», «Коридор», «Лівий берег», Українська правда та ін. Отримала ІІ премію у номінації інтерв’ю у Відкритому журналістському конкурсі ТЕКСТ 2014. У 2016 разом з Юрком Іздриком опублікувала книгу розмов SUMMA.