“З вогню у поле” – третя щорічна студентська конференція, втілена, проведена та натхненна студентками третього курсу культурології Гуманітарного факультету. Ця конференція стала випробуванням на міцність, адже присвячена вона була науковим зацікавленням та курсовим роботам студенток, які проводять свою мисленнєву роботу та дослідження в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну.
З 15 по 17 березня 2023 року студентки мали змогу презентувати власні роботи в процесі їхнього постання; вони розповідали про те, як обирають свої шляхи та рухаються ними, і більшість з цих шляхів були не тільки науковим зацікавленням, а й особистим переживанням, досвідом та захопленням культурологинь. Цього року дослідницькі інтереси студенток та теми курсових робіт вирізнилися актуальністю, зумовленою обставинами, у яких ми знаходимося і яким намагаємося дати раду, та абсолютною щирістю – кожна доповідачка говорила насамперед з позиції власного досвіду та погляду на світ. Така концентрація живого досвіду та інтересу багатьох сторін, – доповідачок, слухачів та слухачок, викладачів, запрошених гостей, – створила унікальну атмосферу, в якій ідеї озвучували, шліфували та (спів)творили!
Три дні конференції вмістили 29 доповідей, які були згруповані на шість тематичних секцій:
Ultimate Ukrainian section – секція, в якій доповідачки шукали відповіді на питання не тільки з позиції гуманітарних дослідниць, а й з позиції сучасних українок, що намагаються пережити та осмислити досвіди країни, культури та особистостей, яких спіткала війна. Тут ми говорили про культурну дипломатію та правову культуру, постдокументальний театр, дисидентство та нонконформізм Сергія Параджанова, а також український гопак та сучасну репрезентацію української культури.
Травма війни в українському культурному дискурсі – тут тривала рефлексія про те, що відбувалося та відбувається в Україні, яким чином травматичні події формують та деформують культурні простори та практики. Ці роздуми представлені у роботах про міста та місця пам’яті в контексті українсько-російської війни, ядерні аварії, досвіди проживання травми, зокрема на прикладі музею, про концепт присутності в культурних практиках, про втрату Батьківщини як культурну травму кримських татар (киримли).
Бізнес. Бренд. Україна – секція, що поєднала культурологічний та економічний аспекти – культурологині досліджують сучасний світ, якому властиво продавати та споживати, створювати бренди, нарощувати сфери, пов’язані з комерціалізацією та монетизацією. Студентки активно залучали власні досвіди і найновіші кейси, говорячи про культуру життєстійкості в українському бізнесі, сімейний бізнес, феномен кави третьої хвилі в Україні, репрезентацію та брендування Львова, ностальгійний маркетинг та галицьку кухню.
Ідентичність в сучасній культурі – у цій секції були представлені розвідки, що відобразили персональні пристрасті дослідниць. Саме тому, мабуть, вона привабила до себе стільки уваги та викликала стільки питань. Тут ми слухали та сперечалися про комодифікацію руху хіпі, фанатські та національні ідентичності, к-поп, жіноче письмо, жіночий досвід пережиття війни та український мальопис.
Культура репрезентації: зовнішність як засіб та самоціль – ця секція заохотила осмислити втілення наочності і культурні жести та візуальні повідомлення, пов’язані з мінливими образами себе, які все частіше постають у 21 столітті: їх гендерні аспекти , деконструювання жіночої краси, сучасний протестний нонконформізм (або його відсутність), поєднання сучасної моди та українських традицій.
Візуальна культура як засіб політичного висловлення – секція-поєднання візуальної культури як академічного поля досліджень та культурних явищ 20 та 21 століття. Культурологині говорили про аналіз випадків мімікрії у застосунку до реклами, жіночий образ та погляд у фотографіях Сінді Шерман, жест, фотографію та ідеологію на прикладі фотосесії Олени Зеленської, уже історичний феномен київської Паркомуни та американську кіноіндустрію 21 століття.
У процес представлення цих різноманітних та унікальних робіт були залучені не тільки доповідачки та організаторки конференції, а й більше сотні слухачів та слухачок, які час від часу ставали дискутантами та дискутантками й активно долучалися до процесу навчання та співтворення. Серед слухач/ок були запрошені гості, серед яких – дослідни/ці з Центру міської історії, студент/ки культурології та театрознавства ЛНУ, студент/ки культурології з Національного університету “Острозька академія” та випускни/ці культурології УКУ. Спілкуванню з цими людьми ми надзвичайно тішимося, і маємо велику надію, що конференція стала першим кроком до встановлення та зміцнення зв’язку між дослідниками-культурологами з різних інституцій!
Також організація конференції містила кілька нововведень: зокрема, до роботи над конференцією були залучені оглядач/ки, які займаються написанням критичних текстів про кожну з представлених секцій, аби досвіди та відкриття конференції перейшли в простір письма та мали змогу бути опублікованими. Крім того, цього року студент/ки, слухач/ки та усі запрошені гості мали змогу поспілкуватися в неформальних межах – на кава-брейку, який, також повністю організували та наповнювали смаколиками студентки-третьокурсниці.
Конференція “З вогню у поле” стала особливим простором щирості, захоплення, спілкування, конструктивної та корисної дискусії, нового досвіду та співтворення. Так про неї говорять слухач_ки, які поділилися своїми враженням на анонімній основі через форму зворотного зв’язку:
«Сподобався спектр представлених тем. Вони були добре погруповані, і кожна доповідачка зі своєї перспективи говорила про те, що їй цікаво. Глибокі актуальні теми. Вразив підхід до роботи з ними».
«{Що вам сподобалося у змістовому наповненні конференції?} Гумор, енергія, емоційність, мотивація до дослідження тем. Багато того, чого на конференціях зазвичай бракує».
Дякуємо усім, хто долучився до цього дійства: тим, хто слухав, доповідав, ставив питання і втілював цю конференцію в життя. З нетерпінням чекаємо нових зустрічей!
Свої відгуки можете залишити у вже згаданій формі, яку можна віднайти за посиланням: https://cutt.ly/b4QHJLH
