В рамках вибіркового курсу “Музична культура” студентки програми культурології УКУ в осінньому семестрі 2020 року мали змогу спробувати себе в ролі виконавиць-солісток та зіграти самостійно створений музичний твір з певним сюжетом. Для більшості учасниць воркшопу це було першим подібним досвідом в житті. Основне його завдання полягало в тому, аби переконатись, що суть музики полягає в комунікації. Перед кожним перформансом студентки узгоджували з викладачем сюжет музичної “розповіді” з відповідною драматургією, спільно моделювали ситуацію концертної зали, витримували павзу — і починали творити музику, виконувати перформанс.
Метою цього заняття було переконати(сь), що:
– грати може кожен;
– основне в музиці, це комунікація емоції, стану, образу, символу та сюжету / драматургії;
– грати “без нот” (імпровізувати) набагато простіше, аніж грати по нотах.
– для щирого музикування слід насамперед позбутись внутрішніх блоків та шаблонів, серед яких і той, що музикантом може зватись лиш хтось, хто добре знає теорію, читає ноти та володіє технікою.
В нашу епоху “звукового опромінення” і “фонової музики”, коли сфера послуг та реклами нав’язливо пропонує нам різні співвідношення музичних звуків та звукових ефектів, наш мозок в режимі самозахисту часто “вимикає” вдумливе слухання, і ми слухаємо не чуючи. Тому доводиться докладати свідомих зусиль, аби вчитися слухати і чути музичне мистецтво у всій його глибині, як багатогранний текст. Практичний музичний досвід перформансу є одним з найшвидших шляхів схопити суть музики і навчитись наповнювати змістом звуки та тишу, а також зчитувати такий зміст в музичних перформансах інших виконавців. Адже набір звуків чи шумів може зватись музикою лише з моменту, коли ми (виконавці та слухачі) вкладаємо / вбачаємо (“вчуваємо”) у них зміст.
Загалом метою курсу “Музична культура” було навчити слухати, розшифровувати різні рівні змісту музичних творів різних епох (з фокусом на музиці Європи 9 – 20 століть) та, врешті, підказати студенткам, як формувати в собі добрий смак і внутрішній компас мистецьких орієнтирів. Для культурологів цей “внутрішній камертон” є найважливішим елементом професійної зрілості. І його формування одне із завдань програми культурології УКУ й, зокрема, цього курсу.
Курс “Музична культура” відбувається завдяки співпраці Українського католицького університету та українсько-швейцарської асоціації Haliciana Schola Cantorum
Іван Духнич
Запрошений викладач програми культурології
Мистецький керівник українсько-швейцарської асоціації Haliciana Schola Cantorum