Анна Хрякова – менеджерка міжнародних проєктів, комунікаційниця Lviv City of Literature та членкиня UAC-Lviv .

Для мене найціннішим на Майстерні було те, що ми міркували про культурну практику з усіх сторін – говорили про комунікації, фінанси, громаду, політики, інституалізацію, цінності, тощо. І це насправді підвело мене до розуміння, що я можу виходити за рамки свого актуального профілю, і навіть – створити власний проєкт..

Я більше не боюсь нових для себе сфер роботи як наприклад, робота із громадою чи владою, адже мені докладно пояснили, як це працює і навіщо це потрібно.

Уляна Креховецька – керівниця проєктів та програм Іконописна школа “Радруж” (УКУ) – Icon-Painting School (UCU)

Участь у програмі посилило усвідомлення сенсу моєї щоденної праці, її важливості та потрібності суспільству. Це була корисна нагода вийти із вакуума вузької спеціалізації – поглянути на культуру через призму діалогів, дискусій, ділення, чи то проблемами та викликами, чи то компетентними вміннями.

Майстерня дала можливість нових інсайтів – як зважено та конкретно обирати інструменти для реалізації задумів та мрій, як фахово вести проектну діяльність, як впроваджувати громадські ініціативи, як загалом ставити мету, бачити, що може стати цінним ресурсом для її креативного розвитку, вірити у реалізацію, але також усвідомлювати крихкість та трепет культури.

Перший курс Майстерні показав наскільки полівекторною може бути культура і наскільки ми усі можемо бути опірним плечем один одному у нашій місійній справі. Це був чудовий приклад можливості партнерств, комунікацій та рефлексій.

Варто відзначити можливість спілкування з експертами різних напрямків, що дало корисний навик формулювання, переконання, утвердження або ж зміну мислення щодо нових впроваджень у власних проєктах.

Особисто для мене час навчання на Майстрені став часом перезавантаження і нового погляду на мистецтво іконопису, стимулом дослідження цієї сфери на локальному духовно-соціальному рівні.

Михайло Закопець – в.о. директора Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Майстерня практиків культури – це неймовірний ресурс знань, досвіду та крутих людей. Це місце, де ти можеш обмінятись досвідом, враженнями та емоціями, отримати щось дуже цінне, адже упродовж 7 модулів відбувається інтенсивна робота з практиками культури.

Майстерня – це місце знайомств та нових партнерств.

Майбутнім учасникам бажаю прийти на Майстерня практиків культури з чітким запитом зміни, адже так ви зможете отримати максимальний результат від участі у програмі.

Олена Сенейко – завідувачка Народного дому с. Рясне-Руське.

Завдяки Майстерні я зрозуміла як саме застосувати те, що знала, отримала нові потрібні знання та розуміння – яких навичок та знань мені бракує.

Навчання було продумане, адже кожен наступний модуль доповнював попередній. На Майстерню я прийшла з розумінням що хочу змінити, а закінчила її – з чітким розумінням як все це втілити.

Усім майбутнім учасникам бажаю натхнення до навчання, а нашим наставникам – сили та терпіння.

Дякую усім причетним за організацію Майстерні практиків культури.

Оксана Данчук – керівниця літературно-драматургічної частини Театр Лесі Українки.

Майстерня практиків культури стала для мене, як не дивно, досвідом виходу на межі бульбашки.

Як би там не було, але керівниці літературно-драматургічної частини театру не часто випадає нагода не просто перетнутись, а провести багато годин насиченої роботи з музейниками, бібліотекарями чи керівниками народних домів. Цей досвід не став стресовим чи таким, що приносить розчарування – як часто буває, коли виходиш з бульбашки. Він надихнув, зміцнив та утвердив в думці, що міжсекторальна комунікація в культурі – дуже сильний фактор інспірації змін. Відчуття одного воїна в полі швидко зникає у таких обставинах. Виявляється, велосипед винаходити не потрібно, виявляється поруч є ті, хто поділиться кресленнями, позичить деталь, якої бракує, а то й дасть покататись, якщо треба.

Найбільша вдячність – чудовим тренеркам Майстерні: за безпечний простір для думання вголос і підтримку.

Олена Груба – голова Lviv Film Commission.

Найціннішим для мене, як практика культури, був актуальний менеджерський інструментарій, робочий як у світовому контексті так і в українському.

Реальні імена, проекти, освітні платформи, чиї успіхи, помилки і здобутки можна аналізувати та брати собі за урок. Спостерігання за організацією самої Майстерні і метод викладання вже є корисним досвідом.

Майбутнім учасникам я б порадила не зупинятись на середині шляху, навіть коли здається, що можливо це не для вас. Досвід Майстерні унікальний.

Роксолана Кіт – музикантка, культурна менеджерка та ідейна натхненниця Плятформа “1/5”.

Майстерня практиків культури стала справжнім внутрішнім викликом для мене. Сфера, у яку я була заглиблена частково, тут набула повноцінної ваги.

Найціннішими для мене стали, як не дивно, люди, що створили Майстерня, або були дотичними до неї. А уже через них і їхні навички та знання я на кожному модулі відкривала до себе світ культури. Відкритість та любов тренерок давали наснагу для плідної та тривалої роботи.

Майбутнім учасникам я б порадила добре планувати свій час аби повноцінно відвідувати всі модулі, адже це найкраща інвестиція у власне майбутнє.